Інновації

Технології формування екологічної культури дошкільників

(методичний посібник для педагогів з питань формування екологічної компетенції дошкільників)

                                                                               Упорядник: Романенко Р.А.

                                                                  вихователь-методист

                                                                             ДНЗ № 38 «Попелюшка»

Мелітополь 2016

1.     ВСТУП……………………………………………………….……………..5

2.     Актуальність проблеми……………………………….…………………...6

3.     Базовий компонент про зміст екологічної освіти…………………...….10

4.     Програмно-методичні аспекти формування екологічної компетенції дошкільників………………………………………………………………15

5.     Екологічний паспорт ДНЗ……………………………………………..…19

6.     Екологічна стежина ДНЗ… …………………………………………...…24

7.     Методичні рекомендації……………………………………………….....29

8.     Діагностичні матеріали……………………………………………….…..33

9.     Рекомендації батькам……………………………………………………..40

10.                                                                                                                               Дидактичні ігри та вправи з ознайомлення дітей з природою………...43

11.                                                                                                                               Банк технологій формування екологічної культури дошкільників……60

12.                                                                                                                               Література…………………………………………………………………66

ВСТУП

Основна мета посібника з екологічного виховання – формування екологічної компетенції дитини відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Новітні підходи до організації навчально-виховного процесу у дошкільному навчальному закладі потребують удосконалення освітньо-виховної роботи щодо формування природничо-екологічної компетенції дошкільників, впровадження ефективних освітніх технологій. Завдання дорослих – створити умови для повноцінного розвитку особистості дитини-дошкільника.

Яка вона, сучасна дитина?

Третє тисячоліття огортає дитину інформаційним полем від самого її народження. Сьогодні дитина отримує безліч знань з різних джерел інформації. Крім того, малюк двадцять першого століття – гіперактивний та певною мірою технологічно обізнаний. Електронні іграшки, ігри та прилади впевнено  ввійшли в його життя і є для нього звичними та зрозумілими.

Унаслідок стрімкої урбанізації діти значною мірою втратили змогу безпосередньо спілкуватися у природі, контактувати з об’єктами природи та природними явищами.

З огляду на це,  портрет дитини дошкільного віку нашого часу виглядає так: розумний, непосидючий, допитливий, але немов при магнічений до телевізора, комп’ютера, мобільного телефону малюк, якому бракує вільного контакту з природою. Ми дорослі маємо здійснювати комплексний підхід до реалізації завдань екологічної освіти дошкільника, що сприятиме ефективному вихованню позитивного ставлення дітей до навколишнього світу, дієвої любові до нього, формуванню відповідального ставлення до природи.

Впровадження сучасних педагогічних технологій формування екологічної культури дошкільників в освітньо-виховний процес ДНЗ передбачає екологічний розвиток особистості, що забезпечує високий рівень екологічних знань та екологічної свідомості. Потребує вирішення питання підвищення рівня фахової майстерності педагогів ДНЗ щодо екологічної освіти, що що включає процеси навчання, виховання, розвитку особистості, спрямовується на формування екологічної культури, як складової системи національного і громадського  виховання.

Воно має бути спрямованою на:

• неперервність процесу екологічної освіти;

• формування екологічної культури (знання, уміння, екологічне мислення і свідомість);

• формування умінь здійснювати комплексний підхід до організації екологічного виховання дітей дошкільного віку;

• мотивацію саморозвитку та постійного фахового зростання.

Екологічна культура ґрунтується на ставленні до природи як до універсальної, унікальної цінності. Особливе значення має екологічна освіта для вихователів, які поряд із набуттям загального високого рівня екологічної культури мають опанувати методику екологічної виховної роботи, що передбачає:

 • врахування емоційної чутливості дітей дошкільного віку, що зумовлює у роботі з ними використання методів і прийомів, спрямованих на емоційно - естетичне сприймання природи, розвиток естетичного ставлення до її об’єктів і явищ;

• розуміння того, що ефективність екологічного виховання в дошкільному віці залежить від спільних дій сім'ї і дошкільних навчальних закладів, екологічної освіченості батьків і вихователів, їхнього бажання бути екологічно свідомими і передавати це дітям.

Розуміння вихователями основних екологічних понять та термінів, вміння співвідносити теоретичні положення з практикою екологічного виховання дітей  дошкільного віку є запорукою ефективної діяльності у напрямку здобування та трансляції екологічної освіти.

Впровадження технологій формування екологічної культури у дошкільників спрямовується на поєднання у свідомості та діях вихователів раціонального та емоційного у взаєминах людини з природою на засадах добра й краси, розуму й почуттів, патріотизму й універсалізму, переконань та реальних дій. Педагоги повинні чітко засвоїти  поняття «екологічна освіта», «екологічні знання», «екологічне мислення», «екологічний світогляд», «екологічна етика», «екологічна культура».

 Знайомство з технологіми базується на основі синтезу трьох основних тенденцій екологічної науки:

• формування на основі сучасних наукових досліджень екологічних уявлень;

 • формування емоційно-ціннісного ставлення до природи;

 • впровадження в практику почуттєво-дільнісних стратегій та технологій взаємодії з природою.

В результаті роботи з ознайомлення з сучасними педагогічними технологіями формування екологічної культури дошкільників у вихователі формуються знання про:

• історію та перспективи екологічної освіти;

• зміст педагогічного процесу формування екологічної свідомості особистості;

• принципи та методи екологічної психології та педагогіки;

• організаційно-методичні засади екологічної освіти дітей дошкільного віку.

 На основі цих знань повинні бути сформовані уміння:

 • інтерпретувати відповідно до вікових особливостей дітей дошкільного віку знання про глобальні та регіональні екологічні проблеми сучсності;

 • толерантно формувати у дітей елементи екологічної свідомості: елементарні екологічні знання про природу (орієнтування у найближчому природному оточенні, усвідомлення життєво-необхідних потреб живих істот в умовах існування, ознайомлення з елементарними відомостями про взаємозв'язки живої і неживої природи, значення її в житті людини); розуміння впливу людини, її господарської діяльності на природне середовище у доступній для дітей формі; естетичні почуття (виховання любові, чуйності, доброзичливості до об'єктів природи); потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу й гармонію, розвиток інтересу, прагнення до пізнання природи; культура поведінки (відповідальність за свої вчинки у природі, формування здатності й вмінь піклуватися про природні об'єкти та своє здоров'я); первинний досвід екологічної діяльності (включення у спільну з дорослими екологічно спрямовану діяльність) в процесі художньо-педагогічного спілкування;

 • створювати розвивальне екологічне середовище у дошкільному навчальному закладі (ділянка, екологічна кімната, зимовий сад, куточки природи);

• будувати процес екологічної освіти на різних рівнях «педагог – дитина», «педагог – батьки – дитина», «педагог – педагог».

                                                                          

Екологічна освіта -  процес у якому поєднуються екологічне навчання, екологічне виховання, екологічний розвиток (особистісні якості, базові цінності).

Екологічне знання – ланка зв’язку особистості зі світом природи, спосіб усвідомлення свого місця в ньому. Воно утворюється складною системою різних структурованих сукупностей фактів, природничо-наукових уявлень, екологічних понять.. Екологічне знання виникає, функціонує та вдосконалюється у процесі екологічно-мотивованої діяльності.

Екологічне мислення – здатність усвідомлювати взаємозв’язки у природному довкіллі, прогнозувати наслідки їх порушення у певній екологічній ситуації та відповідно діяти з метою запобігання їм та відновлення.

Екологічна культура – форма духовного і практичного освоєння особистістю світу Природи, «кодекс поведінки» у природному довкіллі. У ній інтегруються всі сфери свідомості: афективна (емоційно-ціннісна), когнітивна (пізнавальна) та психомоторна (діяльнісно-поведінкова). Екологічна культура забезпечує збереження та відновлення життя, виживання та розвиток  людини та світу Природи.

БАЗОВИЙ КОМПОНЕТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ПРО ЗМІСТ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДОШКІЛЬНИКІВ

Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» окреслює доступні для дитини дошкільного віку уявлення про природу планети Земля і Всесвіт, а також розвиток емоційно-ціннісного, відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний впливи людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природо доцільній поведінці; виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатися у практичну діяльність, що пов’язана з природою, дотримання правил природокористування.

ОСВІТНЯ ЛІНІЯ

«ДИТИНА У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ»

Зміст освіти	Результати освітньої роботи
Природа планети Земля Явища природи	Має загальне уявлення про життя людей на планеті Земля, яка має форму кулі (глобус) та складається з повітря, суші (материки, острови) і води (океани, моря, річки, озера). Знає, що повітря знаходиться навколо нас, ним дихає все живе. Розрізняє ознаки повітря (холодне, тепле, гаряче, вологе, сухе), розуміє їх залежність від пори року. Усвідомлює, що вітер ― це рух повітря; він може бути сильним, слабким, поривчастим; може бути корисним чи завдавати шкоду. Має уявлення, що тверда поверхня планети, суша, має різну форму (рівнини, пагорби, гори, яри). Знає, що на суші люди будують житло, обробляють грунт ― родючий шар поверхні. Розуміє значення води, повітря, поживних речовин для життя рослин, тварин, життєдіяльності людей. Має уявлення, що в надрах планети знаходяться корисні копалини (вугілля, газ, нафта тощо), їх добувають і використовують люди. Знає, що на Землі вода знаходиться у річках, озерах, морях, океанах, льодовиках та під землею; вода океанів і морів солона, а в річках і озерах переважно прісна; у воді живуть тварини, ростуть рослини; вода необхідна всім живим істотам. Розрізняє стани води (рідкий, твердий, газоподібний ― пара). Володіє елементарними знаннями про надходження води до людських осель, її використання для вироблення енергії для освітлення та опалення будівель, господарських та побутових потреб, для проведення гігієнічних процедур тощо Має елементарне уявлення про природні явища на планеті Земля та сезонні зміни в природі. Називає пори року, їх прикмети, характерні ознаки. Може схарактеризувати зміни в природі кожної пори року (стан погоди, рослин, поведінка тварин). Розуміє залежність змін від кількості сонячного світла, тепла. Охоче спостерігає за змінами та вміє вести календарі погоди і природи; помічає характерні особливості природних явищ, пояснює їх вплив на рослини і тварини, життєдіяльність людей. Усвідомлює, що хмари рухаються завдяки вітру над поверхнею Землі; що хмарне небо віщує зміну погоди (із хмар вода випадає дощем, зливами, градом); зливи супроводжуються вітром, блискавками, громом; після грози може з’явитися веселка. Розуміє, що град ― це льодові кульки, які можуть зашкодити рослинам, тваринам, людям, спорудам; блискавка може бути небезпечною для людей, тварин. Вміє безпечно поводитися під час грози. Знає, що взимку із хмар випадає сніг; розрізняє сухий і вологий сніг, характеризує його (холодний, пухкий, крихкий, липкий, м’який, пористий). Усвідомлює значення снігового покриву для рослин і тварин. Має уявлення про заметіль, хуртовину, ожеледицю, їх вплив на стан природи. Вміє одягатися та поводитися під час несприятливої зимової погоди. Знає, що навесні стрімко тане сніг, вода струмками збігає до річок, спричиняє скресання льоду; через танення снігу, льоду річки розливаються, виходять із берегів. Має уявлення: про шторм як бурю на морі (океані), що супроводжується сильним поривчастим вітром, високими хвилями; про посуху, що є наслідком відсутності дощів на певній території впродовж тривалого часу. Усвідомлює, що посуха спричиняє висихання грунту, загибель рослин, ускладнення життя та харчування тварин і людей. Орієнтується в основних властивостях вогню: корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних, руйнівних (швидко розповсюджується, знищує все на своєму шляху). Знає, що пожежу може спричинити блискавка, небезпечне поводження людини з вогнем (багаття в лісі, недопалки тощо). Володіє елементарними навичками правильного поводження з вогнем. Має елементарні уявлення, що землетрус ― це коливання поверхні Землі різної сили (слабке, сильне), який може зруйнувати споруди, спричинити загибель людей; що виверження вулканів супроводжується викидом на поверхню попелу, розпеченої лави
Рослини Гриби	Розрізняє і називає найпоширеніші у своїй місцевості: дерева, кущі, трави; дикорослі й культурні рослини; ягоди і гриби. Має уявлення про лікарські властивості рослин найближчого природного оточення. Знає, що рослини виділяють кисень, окремі з них забезпечують їжею тварин, людей, називає будову рослин. Усвідомлює, що рослини потребують достатньо світла, води, поживного грунту, змінюються під час росту. Має елементарні уявлення про вплив погодних умов на стан рослин. Спільно з дорослим вирощує рослини та доглядає за ними. Здатна розрізняти найпоширеніші їстівні та отруйні гриби, ягоди, дотримуватися правил безпечної поведінки з ними
Тварини	Усвідомлює різноманітність тваринного світу. Розрізняє найпоширеніші тварини: черви, молюски, павуки, комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі; оперує їхніми назвами, описує середовище існування. Орієнтується в особливостях: зовнішньої будови, живлення, пересування, захисту, поведінки. Називає основних представників тварин свого регіону; диких і свійських тварин; знає місце їхнього існування, облаштування житла, значення в природі та житті людей. Спільно з дорослим вміє доглядати за тваринами. Орієнтується в тому, що рослини і тварини живуть у певному природному (ліси, луки, водойми, степи, гори) і спеціально створеному (ставки, акваріуми, оранжереї, теплиці, ботанічні сади) середовищі; живі істоти пристосовуються до умов середовища. Знає про корисні та шкідливі рослини і тварини, їх важливість в життєдіяльності людини
Життєдіяльність людини у природному довкіллі	Орієнтується в тому, що природне довкілля та життєдіяльність людини взаємопов’язані; люди обробляють землю для вирощування харчових та технічних культур; наземними, повітряними та водними шляхами здійснюється переміщення людей, різноманітних вантажів тощо. Розуміє, що природне довкілля змінюється внаслідок людської діяльності. Має уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи для збереження та відновлення рослин і тварин, які зникають. Володіє знаннями про життєдіяльність людини у природному довкіллі свого регіону
Всесвіт	Орієнтується у тому, що Всесвіт ― це безліч зірок, планет, може назвати деякі з них. Володіє елементарною інформацією про Сонячну систему, в центрі якої знаходиться Сонце ― джерело світла і тепла. Розуміє, що планети різні за розміром, але всі менші за Сонце. Має уявлення, що Земля робить один оберт навколо Сонця за рік, під час обертання вона по-різному освітлюється і нагрівається його променями, що спричиняє сезонні зміни. Знає, що Місяць ― супутник Землі; має форму кулі, його добре видно на небосхилі у вечірні та нічні години; що за допомогою телескопів можна побачити зорі, планети, Місяць. Володіє елементарною інформацією про можливості вивчення Всесвіту за допомогою супутників, космічних кораблів, станцій
Природничо-екологічна компетенція	Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі. Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті; прикладає домірні зусилля зі збереження, догляду та захисту природного довкілля.

ОСВІТНІ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» основні завдання і зміст дошкільної освіти незалежно від форми її здобуття визначаються вимогами чинних програм для довкілля. Для реалізації стандарту дошкільної освіти є низка програм для довкілля. Вони окреслюють основний стратегічний курс на цілісний розвиток дитячої особистості, подаючи пріоритетні освітні завдання та показники дітей на кожному віковому етапі, визначають рівень життєвої компетентності, мінімальне освітнє ядро до всіх дошкільників 6 (7) років перед вступом їх до школи.

 Розмаїття програмового забезпечення на практиці сприяє реалізації ідей поступального розвитку українського довкілля на засадах демократизму і плюралізму, дає право вибору всім учасникам освітнього процесу: педагогам, батькам, дітям, а також стимулює подальший розвиток різних наукових шкіл в Україні, які мають належний потенціал для розроблення й експериментальної апробації сучасних програм та методичного забезпечення до них. Побудова освітнього процесу не за однією, а  за кількома програмами дає змогу повніше врахувати інтереси, бажання, потреби, можливості і задатки кожного малюка задля своєчасного цілісного розвитку його особистості.

На сьогодні чинними є такі  комплексні освітні програми загальноукраїнського рівня впровадження:

«Впевнений старт» (авт. кол.  О. Андрієтті, О. Голубович та ін.)

«Дитина в дошкільні роки» (наук. кер.  К. Крутій )

«Дитина» (наук. керівники -  О. Проскура, Л. Кочина, В. Кузьменко, Н. Кудикіна)

«Українське довкілля» (авт. кол. О. Білан, Л. Возна, О. Максименко та ін.)

«Соняшник» (авт. Л. Калуська).

ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ДОШКІЛЬНИКА

МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ.

Одним з складників Базового компонентна дошкільної освіти в Україні є освітня лінія «Дитина у природному довкіллі». Відповідно до цього, діти у дошкільному навчальному закладі ознайомлюються з природними явищами та об’єктами, із сезонними змінами, що відбуваються в природі. Успіх екологічної освіти дошкільнят значною мірою залежить від того, який зміст знань про складний і багатогранний світ природи отримає дитина в дошкільному віці. Набуті нею знання сприятимуть дбайливому і бережному ставленню до природи.

Мета дошкільної екологічної освіти:

Ø формування засад екологічної культури, наукового світобачення, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до довкілля;

Ø розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

Ø формування реалістичних уявлень про явища природи;

Ø формування практичних умінь, дбайливого ставлення до природи.

Завдання формування екологічної компетентності дошкільників:

Ø ознайомлення дітей з явищами та об’єктами природи, їх взаємозв’язками та взаємозалежністю;

Ø формування елементів наукових знань про основні екологічні чинники (світло, температуру, вологу) та залежність від них об’єктів природи;

Ø ознайомлення дошкільників із живими барометрами природи та способами пристосування рослин, птахів і тварин до змін у неживій природі;

Ø розвиток уміння класифікувати об’єкти живої природи, аналізувати їх, робити висновки;

Ø активізація знань і практичного досвіду дітей у різних видах діяльності – грі, праці у природі,  науково-дослідницькій

Ø діяльності;

Ø формування інтересу до природи засобами народної творчості, літературних джерел.

Методи екологічного виховання:

Ø бесіда;

Ø дослідницько-пошукова діяльність;

Ø  спостереження (тривалі, нетривалі, епізодичні);

Ø праця у природі;

Ø розглядання картин, гербаріїв, світлин, ілюстрацій; дидактичні та творчі ігри; читання художніх творів;

Ø театралізована діяльність;

Ø репродуктивна діяльність.

Прийоми екологічного виховання:

Ø ігрові дії, сюрпризний момент;

Ø показ, інструкція, пояснення;

Ø припущення;

Ø порівняння;

Ø навмисне допускання помилки;

Ø запитання;

Ø загадка;

Ø вказівка, порада, підказка; схвалення, заохочення.

Методичні аспекти організації

екологічного виховання дітей

Зважаючи на пізнавальні особливості дітей дошкільного віку, вихователям потрібно забезпечити:

Ø наочну агітацію повідомлюваних знань;

Ø організувати активну пошуково-дослідницьку діяльність;

Ø поетапне ускладнення завдань;

Ø варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристик на підставі демонстрування суттєвої ознаки чи явища.

ОСНОВНІ МЕТОДИ:

Ø спостереження (епізодичні, тривалі);

Ø експеримент;

Ø безпосередній контакт з природою;

Ø праця у природі;

Ø дослідно-пошукова робота;

Ø  поетапна фіксація результатів; дидактичні ігри;

Ø ігри-медітації;

Ø ігри-подорожі;

Ø демонстрування картин, ілюстрацій, фотографій; бесіди;

Ø словесно-логічні завдання;

Ø  проблемні завдання, запитання, ситуації

ПЕДАГОГІЧНІ ПРИЙОМИ

Ø показ;

Ø пояснення;

Ø порівняння;

Ø зіставлення;

Ø створення проблемних і пошукових ситуацій;

Ø активізація знань і досвіду дітей  про природу.

                ЗАСОБИ:

Ø об’єкти живої та неживої природи;

Ø обладнання за змістом роботи;

Ø художнє слово;

Ø фольклор;

Ø музика.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ

Ø заняття;

Ø екскурсії;

Ø цільові спостереження;

Ø прогулянки

ФОРМИ РОБОТИ ПОЗА ЗАНЯТТЯМИ

Ø екологічні виставки кожної пори року;

Ø екологічні конкурси;

Ø  словесні (відповіді дітей на пропоновані запитання, описи малюнків, натуральних об’єктів або явищ, загадування загадок, розв’язування проблемних завдань);

Ø графічні (діти малюють будь яку пору року, листівки, поштові марки природоохоронного змісту);

Ø пантомімічні (передбачають наслідування характерної поведінки тварин, творчі уявлення про ту, чи іншу рослину:

Ø політехнічні влаштовують для набуття вміння складати букети, композиції, збирати цілюще зілля, чистити годівниці та інших трудових умінь та навичок. Сюди також входять виготовлення годівничок з глини, пластиліну, паперової маси, покидькового матеріалу, склеювання і виготовлення моделей та атрибутів до ігор, пов’язаних з пізнанням та охороною довкілля.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ

 ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ № 38 « ПОПЕЛЮШКА»

І Екологічна ситуація регіону

Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України.  Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її узбережжя омиває Азовське море.

Характер місцевості: Запорізькій області притаманний рівнинний ландшафт. Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняються одна від одної.

Найбільше підвищена середньо-східна частина області, називана Приазовською височиною. На півдні, між Приазовською височиною й Азовським морем, розміщена західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше річки Молочної переходить у Причорноморську. Ця остання в північно—східному напрямі зливається із Запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно-східними окраїнами Придніпровської височини.

Місцезнаходження води: на території області знаходяться розгалужена мережа басейну Дніпра та річок, які впадають в Азовське море. Приток Дніпра – річка Конка. Найбільші річки Запорізької області -  Берда, Обіточная, Лозоватка, Молочна, Тащенак.

Водосховища – Каховське, Дніпровське.

Вздовж узбережжя Азовського моря — лимани та солоні озера. .Лимани - Молочний, Утлюцький.

Грунт: переважно чорнозем

Рослинний світ: Основними екологічними  групами флори області є степова, лучна, болотна, водна, лісова, літоральна, солончакова, гранітна, вапнякова тощо. Близько 220 видів флори області є рідкісними, 57 — занесені до Червоної книги України 145 видів рослин мають регіональний рівень охорони.

У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Старожили Запоріжжя — дуб, верба, дика груша, липа, глід. Аморфа кущова — рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є повновладним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд. Степи області розорані, невелики їх осередки знаходяться на схилах балок, берегах річок, приморських схилах. Найзбереженішими в області є флористичні комплекси плавнів, водних просторів Дніпра та акваторії Азовського моря, в меншій мірі — лучні, солончакові та літоральні.

Флора області охороняється у 315 об'єктах Природно-заповідного фонду (філії Українського природного степового заповідника «Кам'яні Могили», національні природні парки «Приазовський» і «Великий Луг»; заказниках «Коса Обитічна», «Дніпровські Пороги», «Старобердянський»; пам'ятках природи «Балка Бальчанська», «урочище Пристіни», «Гранітні скелі», «Кам'яна могила» тощо.

Тваринний світ: Мисливські тварини - заєць, сірий, кабан, фазан. На території Запорізької області зафіксовано 39 із 67 занесених до Червоної книги України видів птахів: чапля жовта, коровайка, огар, чернь білоока, крохаль довгоносий, скопа, шуліка рудий, яструб-тювик, лунь польовий, орлан-білохвіст, журавель степовий, лежень, зуйок морський, ходуличник, дерихвіст лучний, вівсянка чорноголова, шпак рожевий.

На території Запорізької області мешкають такі види ссавців, що занесені до Червоної книги України: нетопир середземноморський, вечірниця велетенська, мишівка степова, тушканчик великий, азовка (китоподібна), горностай, тхір степовий, перегузня звичайна, борсук звичайний, видра річкова. В Азовському морі представником морських ссавців є дельфіни.

Природно-заповідний фонд

Одними з найбільших заповідних територій області є заказник «Молочний лиман», Національний природний парк «Великий Луг» , Приазовський національний природний парк  (другий за площею національний парк в Україні).

Екологічно небезпечні джерела: Запорізька АС

ІІ. Екологічний стан найближчого природного оточення дошкільного навчального закладу:

Дошкільний навчальний заклад розташований у Запорізькій області  м. Мелітополь, вул. Казарцева 20-а

Характер місцевості :  близько 70 % території міста розташоване на вододілі з середніми висотами 34—40 м, решта — на крутому схилі долини річки Молочна. Територія міста та району розташована в основному в межах Причорноморської низовини. Її поверхня — плоска низовинна рівнина, знижуються з півночі на південь, де вона крутим (висотою до 20 м) уступом обривається на березі Азовського моря. На північному сході в межі краю заходять відроги Приазовської височини з відмітками абсолютних висот від 150 до 250 і більше метрів над рівнем моря.

Місцезнаходження води: головна річка -  Молочна, починається в Черніговському районі, протікає через м. Мелітополь, впадає в Молочний лиман, прилежний до Азовського моря.

Грунт: чорнозем південний

Рослинний світ: зона степу, характерний тип рослинності – трав’яний; в наявності штучні ліси – Радивонівське та Алтагирське лісництва, засновані у 1880 році. У складі обох лісництв нараховується 150 видів різних видів дерев та чагарників. Характерні представники: біла акація, сосна звичайна та кримська, дуб, ясен, клен (польовий та татарський), тополя (біла та чорна), в’яз гладкий та пробковий. Підлісок: акація жовта, бузина чорна, скумпія, черемха, жимолость, глід. Переважна роль степові злаки – ковила, тіпчак, пирій,  мятліки. Степове різнотрав’я: шавлія,  сине головки, синяки, вероника весняна, піон вузколісний, горицвіт весняний, волошка аптечна, звіробій. Рослини занесені до Червоної книги України: цимбохазма дніпровська, ковила.

Тваринний світ: заєць русак, лисиця, борсук, кріт, тхір, вовк, олені та лань (о. Бірючий), ховрах, миша польова, тушканчик. Птахи: сіра куропатва, перепел, зозуля, ворона, коноплянка, дрізд, сорока, соловей, степовий орел, ластівка, синиця, грак, шпак, сова. Комахи: клоп черепаха, хлібний жук, колорадський жук, гессенська та шведська мухи, довгоносик, капустянка, листовійка, бджоли, оси, богомол, бабка, мурашка. Тварини занесені до Червоної книги України – тхір степовий, дрофа, сапсан, орел степовий, стрепет, ходуличник (білий кулик).

ІІІ Екологічний стан території дошкільного навчального закладу:

Ø стан грунту – природний; склад – піщаний;

Ø стан води для догляду за територією – центральне водопостачання;

Ø рослини – дерева: тополя, береза, клен, ясен, верба, сосна, ялина, абрикос, вишня; кущі – жасмин, шипшина; квіти, трави;

Ø наявність тварин – птахи: снігур, синиця, ворона, голуб, горобець, грак, шпак.

IY – Екологічний стан приміщення

Ø склад будівельних матеріалів – цегла, бетон, дерево;

Ø обладнання приміщень – шпалери, кахель; меблі - групові кімнати обладнані меблями згідно з діючими нормативними документами, металопластикові вікна захищають від шумів, пилу, газу, пропускають в достатній кількості повітря, світло, утримують тепло;

Ø наявність питної води – центральне водопостачання;

Ø стан освітлення – достатня кількість сонячного світла, штучне освітлення забезпечено лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка подає розсіяне світло, є безпечною та надійною. У всіх приміщеннях ДНЗ передбачено систему загального освітлення;

Ø стан опалення – водяна система опалювання, здійснюється від міської котельні.

ПАСПОРТ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТЕЖИНИ

 ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ № 38 «ПОПЕЛЮШКА»

Назва стежини  «Дивокрай»

Дошкільний навчальний заклад № 38 «Попелюшка» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області

Протяжність маршруту  200 м

Кількість зупинок – 24

Назва зупинок –  Запашна, Фруктова, Лісова, Зелені старожили, Кущова, Годівничка, Лісова, Вітаміни з грядки, Ягідна, Зелена аптека, Лугова (комахи), Шпаківня, Птахи.

Рік створення стежини 2007 р

Відповідальний за створення та роботу на стежині

Форми роботи на стежині: спостереження, хвилинки милування, діалоги у природі, екскурсії, експериментально-пошукова діяльність, обговорення проблемних ситуацій,  екологічні ігри, розв’язання екологічних задач, складання описових розповідей, екологічних казок, праця на городі та квітнику, розгадування загадок, слухання віршів, природоохоронна робота в різні пори року.

Види природоохоронної діяльності, які здійснюються на стежині:

огляд рослин і тварин з метою з’ясувати їх стан, самопочуття;

обговорення умов для покращення їх стану;

практична діяльність щодо створення необхідних умов для рослини, тварини; надання допомоги тим, хто потерпає;

 огляд рослин і тварин після надання їм допомоги;

складання книги «Скарги природи».

Зупинки на екологічній стежині

Зупинка 1. Запашна:  першоцвіти - фіалки, перстач гусіная, нарциси, тюльпани; космея, петунія, жоржини, чорнобривці.

Зупинка 2. Запашна:  троянди.

Зупинка 3. Запашна:  жоржини, чорнобривці, айстри, дубки.

Зупинка 4. Фруктова – вишня.

Зупинка 5. Лісова - сосна.

Зупинка 6. Фруктова – абрикос.

Зупинка 7. Зелені старожили: тополя, верба.

Зупинка 8. Кущова -  бузок, жасмин.

Зупинка 9. Пернаті друзі: годівничка - птахи: синички, голуби, ворони, дятли, снігури.

Зупинка 10. Лісова – ялина, рослина-мандрівник – туя.

Зупинка 11. Веселка (квітник): іриси, троянди, гвоздика.

Зупинка 12. Фруктова – абрикос.

Зупинка 13. Вітаміни з грядки: цибуля, картопля, буряк, часник, петрушка, кріп, квасоля, морква, помідор.

Зупинка 14. Ягідна: малина,  смородина, полуниця

Зупинка 15. Запашна – конвалії.

Зупинка 16. Зелена аптека – подорожник, кульбаба, чистотіл великий, шипшина.

Зупинка 17. Лісова – клен, дуб.

Зупинка 18. Лугова – кульбаба, ромашка лікарська, пижмо, петрів батіг. Світ комах: бджола, мураха, жук сонечко, метелик.

Зупинка 19. Лісова – береза.

Зупинка 20. Шпаківня - шпаки

Зупинка 21. Птахи: голуби

Зупинка 22. Лісова – мох

Зупинка 23. Запашна – нарциси, іриси, жоржини, троянди

Зупинка 24. Птахи – горобці.

ЗАКОНИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ.

Запам’ятай і завжди їх виконуй!

Закон співучого соловейка – оспівуємо красу рідної землі як соловейко

Червоної калини – прикрашаємо землю добрими справами, як калина гай.

Дбайливої білочки – беремо від природи те, що необхідне, дбаючи про відновлення скарбів.

Мудрої сови – спостерігаємо, навчаємося, діємо і несемо відповідальність за вчинки.

Золотого соняшника – кожна істота, що живе на землі, є також незамінна і має право на сонце, повітря, воду.

Доброго дельфіна – приходимо на допомогу кожному, хто її потребує, як дельфін у морі.

Наполегливого дятлика – будемо наполегливі і невтомні, як дятлики, тоді побачимо свою землю квітучою і здоровою.

Священної індійської корови – поступимося місцем тваринам і рослинам, без потреби не будемо брати їх до рук.

Вічнозеленого барвінку – як вічнозелене листя барвінку, завжди пам’ятаємо про вищість законів природи над законами людськими.   

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГО-РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА У ГРУПІ ДНЗ.

Куточок природи:

ü кімнатні рослини, що потребують різних способів догляду;

ü оформлення календаря погоди та фенологічного календаря;

ü моделі погодних явищ;

ü малюнки та ілюстрації про природу;

ü схеми екосистем та різних середовищ мешкання (наземного, повітряного, водного);

ü схеми фаз життєвого циклу тварин, рослин, людини;

ü схема екологічної стежини дитячого садка;

ü схеми способів догляду та розмноження рослин;

ü щоденник спостережень за живою природою; природоохоронні та застережні знаки; екологічні казки та оповідання, складені дітьми; город на підвіконні, матеріал для догляду за рослинами, природний матеріал.

Дослідницька лабораторія:

ü  полиця з матеріалами і предметами для експериментування з льодом, водою, снігом: фільтри, фарби, сіль, цукор, бризкалки, мило, трубочки різного діаметру, прозорі пластикові склянки на кожну дитину, воронки, лійки, предмети, що плавають;

ü таці на кожну дитину;

ü ємності для експериментування, матеріали для ігор-експериментів із магнітами, склом, гумою;

ü матеріали для ігор - експериментів із папером: вертушки, гармошки, печатки з картоплі, моркви, корків, фарби й силуети, копіювальний папір різного кольору, папір різної якості;

ü земля, глина, пісок;

ü насіння для посадки і пророщування в різних умовах;

ü пісочний годинник, фартухи та нарукавники.

Куточок цікавої математики:

ü лабіринти типу «Знайди дорогу до хатинки білочки», «Допоможи зайчику дістатися до морквини» тощо;

ü дидактичні ігри «Хто знайде більше розбіжностей», «Плутанина», тощо;

ü логічні завдання, у тому числі придумані дітьми.

Мовленнєвий куточок:

ü ілюстрації із зображенням пір року, тварин, рослин тощо;

ü схеми для складання розповідей для тварин, об’єкти природи;

ü екологічні казки, оповідання, утому числі придумані дітьми;

ü довідкова література про природу, дидактичні ігри природознавчого характеру;

ü картинки про природу і працю дорослих у природі;

ü художня література про природу: вірші, загадки, прикмети тощо

Куточок творчості:

ü картини (пейзажі, натюрморти);

ü силуети тварин( риб, комах, птахів, звірів тощо для розфарбовування;

ü вироби з паперу способом оригамі;

ü вироби з природного матеріалу;

ü предмети декоративно-ужиткового мистецтва: іграшки з глини, дерева, берести, соломи та інших природних матеріалів.

Куточок здоров’я:

ü наочно-практичний матеріал для здоров’я, організм людини та його потреби, гігієну і засоби попередження травматизму.

Ігровий куточок:

ü матеріали для сюжетно-рольових ігор «Зоопарк», «Подорож пустелею» тощо;

ü шапочки квітів, тварин (птахів, звірів, комах тощо) для імітації їхніх рухів і проведення рухливих ігор; настільно-друковані ігри; зоологічне лото;

ü дидактичні ігри типу «Чий хвіст», «Хто що їсть», «Де чий дім», «Поверхи лісу», «Кому потрібна вода»

Музично-театралізований куточок:

ü альбоми пісень про природу з добором ілюстрацій;

ü різні види театру;

ü твори для слухання про природу (пори року, голоси птахів тощо)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Особливості організації навчально-виховної роботи

на екологічній стежині

Екологічна компетентність дитини формується під час безпосереднього спілкування з природою – спостережень, милування, трудової та експериментально-дослідницької діяльності. Важливою формою екологічної освіти та природоохоронної діяльності є створення навчальних екологічних стежин. Екологічна стежина сприятиме реалізації пізнавальних, розвивальних, естетичних, оздоровчих завдань у роботі з дітьми

На ній проводяться міні-заняття у природі, спостереження, цільові прогулянки, пошуково-дослідницька, природоохоронна та трудова діяльність, «хвилинки милування».

Екологічна стежина допомагає будувати стійку логічну систему в екологічному вихованні дітей, подавати їм якнайбільше знань, формувати цілісні уявлення про чудовий світ природи, краще зрозуміти взаємозв’язки та взаємозалежності.

Функції екологічної стежини:

·        навчальна – формування у дітей навичок застосовувати екологічні знання в реальному житті;

·        розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, формування екологічного мислення як складової загальної культури;

·        виховна – залучення дітей до спілкування з природою.

Етапи створення екологічної стежини:

1.     Докладне обстеження території дошкільного навчального закладу і найближчого оточення, виокремлення найцікавіших об’єктів.

2.     Складання паспорта всіх об’єктів стежини.

3.     Складання карти-схеми екологічної стежини.

4.     Виготовлення виносних знаків, підбір аптечки.

Орієнтовний варіант екологічної стежини

Підготовча робота

1.     Визначення маршруту.

2.     Вибір об’єктів природи, що зустрічатимуться на «екологічній стежині»

3.     Розглядання ілюстрацій із зображенням відповідних об’єктів природи.

Орієнтовна модель проведення

1.     Повідомлення дітям мети заходу.

2.     Повторення і закріплення правил поведінки у природному довкіллі.

3.     Загадування і відгадування загадок про передбачувані об’єкти природи для спостережень та знаходження їх у природному довкіллі.

4.     Дидактична вправа «Що було б, якби…?» (не стало шипшини, соловейка, суниці тощо)

5.     Дидактична гра «Добре – погано» (наприклад, поливати квіти, зривати великі букети тощо)

Примітка. Бажано передбачати і можливу посильну працю у природному довкіллі.

Після проведення екологічної стежини

·        Гра «Ланцюжок». Обмін враженнями

·        Образотворче мистецтво: ліплення, аплікація,  малювання природних об’єктів, які справили на дітей найбільші враження.

·        Читання художніх творів про бережне, дбайливе ставлення до природи.

·        Яким весняним квітам загрожує небезпека? (назвати і намалювати їх) Як ми можемо їх захистити?

                                                                                            

Анкета для батьків

1.     Як часто і які запитання про природу вам ставить Ваша дитина?

2.     Чи звертаєте ви увагу на явища природи вранці дорогою до дитячого садка чи повертаючись до дому?

3.     Чи нагадуєте дитині правила поведінки у природі?

4.     Які книжки про природу ви читаєте Вашій дитині?

5.     Як часто ходите з дітьми на екскурсії чи прогулянки?

6.     Чи вмієте правильно відповідати на запитання дитини щодо природничих уявлень і понять?

7.     Ваше ставлення до сучасних проблем навколишнього світу.

Анкета (для аналізу батьківської участі у виховання маленьких природолюбів)

Дати відповіді: «так» чи «ні»

1.     Я завжди звертаю увагу на красу природи

2.     Я вважаю своїм обов’язком знати все, що думає дитина.

3.     Я завжди намагаюся провести спостереження з  дитиною на природі.

4.     Я зверну увагу на зламану гілочку, зірвану квітку, стоптаного гриба, ображену пташку.

5.     Чи помічаєте Ви глумливе ставлення дитини до природи?

6.     Чи даруєте своїй дитині «живі сувеніри»: білченя, зайченя, жабку?

7.     Я спілкуюся з дитиною весь вільний час.

8.     Я поважаю думку своєї дитини.

9.     Вона робить такі вчинки, які в мене викликають тривогу.

10.                                                                                                                                                                                                                   Я ознайомлюю дитину з художнім словом на екологічну тематику.

11.                                                                                                                                                                                                                 Я залучаю свою дитину до праці в природі

12.                                                                                                                                                                                                                 Я дуже цікавлюся життям дитини.

Анкета для батьків

«Природа і ми»

Шановні батьки! Просимо відповісти на запитання анкети. Ваші відповіді допоможуть нам оптимізувати процес ознайомлення дітей із природою.

1.     Як ви розумієте вислів «любити природу»?

2.     Які правила поведінки в природі знає ваша дитина. Чи всі їх дотримуються?

3.     Чи вважаєте ви себе «природолюбом»?

4.     Як ви проявляєте любов до природи? Як це робить ваша дитина?

5.     Чи берете ви участь у природоохоронних акціях? Чи залучаєте до цього дитину? 

6.     Як часто ви з дитиною відпочиваєте на природі?

7.     Чи любить ваша дитина спостерігати за об’єктами живої природи під час прогулянки? За якими саме?

8.     Як довго дитина може спостерігати за об’єктом, який її цікавить?

9.     Чи є у вашій домашній бібліотечці природознавча  література?  Яка саме?

10.                        Чи дивитесь ви разом з дитиною пізнавальні передачі про природу? Які?

11.                       Чи є у вашому домі кімнатні рослини?

12.                       Чи долучаєте ви дитину  до догляду за ними?

13.                       Як ви пояснюєте дитині значення охорони та збереження природи?

14.                        Якою ви бачите свою дитину в майбутньому? 

Дякуємо за співпрацю!

ПЕДАГОГІЧНЕ ТЕСТУВАННЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНЬОЇ ЛІНІЇ

«ДИТИНА У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ»

(СТАРША ГРУПА)

Хто з циз тварин узимку впадає в сплячку?

а) вовк; б) заєць; в) їжак

У якої рослини стебла стеляться по землі?

а) перець; б) огірок; в) помідор

Яка пора року найсприятливіша для росту рослин?

а) весна; б)осінь; в) літо

Хто з цих птахів найраніше повертається з вирію?

а) ластівка: б) журавель; в) дика качка

Для чого навесні стовбури дерев білять вапном?

а) для краси; б) щоб знищити шкідників; в) щоб вода не витікала

Яка з цих пташок підкидає свої яєчка у чиже гніздо?

а) синичка; б) зозуля; в)ластівка

У кого з цих тварин узимку народжуються малята?

а) у лисиці; б) в зайчика; в) у ведмедя

Які з цих квітів розмножуються цибулькою?

а) тюльпани; б) бегонія; в) чорнобривці

Скільки ніг у павука?

а) 4;  б) 6;    в) 8

Яка з цих комах не тоне у воді?

а) мурашка; б) водомірка; в) сонечко семи крапкове

 Ключ до тесту: правильна відповідь – 1 бал. Найвищий бал – 10. Достатній бал – 6-8.  Середній  бал – 5. Низький бал – до 5

СЕРЕДНЯ ГРУПА

Яке дерево має білу кору?

а) дуб;          б) береза

Яка квітка має на стеблах колючки?

а) ромашка; б) троянда

Яке з цих дерев узимку стоїть зелене?

а) сосна; б) клен

Кого з цих птахів ми називаємо лікарем дерев?

а) сороку; б) дятла

Хто носить на собі голки?

а) білка; б) їжак

Який з цих птахів відлітає в теплі краї?

а) горобчик;  б) журавель

Яка з цих рослин повертає голівку в бік сонечка?

а) соняшник; б) кукурудза

Хто з цих тварин на зиму міняє хутро?

а) лисиця; б) заєць

Які з поданих об’єктів належать до неживої природи?

а) пісок; б) кінь

Під яким деревом можна знайти шишки?

а) дуб; б) ялина.

 Ключ до тесту: правильна відповідь – 1 бал. Найвищий бал – 10. Достатній бал – 6-8.  Середній  бал – 5. Низький бал – до 5

Діагностика знань дітей про тварин (зразок)

Дата______________

Вікова група_____________________

Вихователь_______________________

№	Прізвище, ім’я дитини	Вміння класифікувати тварин	Розуміння зв’язку між зовнішнім виглядом, особливостями поведінки й місцем мешкання
			Знання про основне місце мешкання	Знання про зв'язок характеру рухів з особливостями органів пересування	Знання про зміни в життєдіяльності в залежності від сезону
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18

Висновки й пропозиції________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Діагностика знань дітей про рослини (зразок)

Дата______________

Вікова група_____________________

Вихователь_______________________

№	Прізвище, ім’я дитини	Вміння класифікувати рослин	Знання про будову рослин	Знання умов необхідних для росту рослин	Знання про диференціацію потреб рослин
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18

Висновки й пропозиції_____________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Любіть і бережіть природу!

Пам’ятка для батьків.

Аби ваша дитина зростала справжнім захисником природи, Ви маєте бути для неї гідним прикладом. Для цього завжди пам’ятайте й дотримуйтесь низки важливих, наведених нижче,  правил.

·        Природа – найцінніший скарб. Бережіть його.

·        Природа – наше життя і здоров’я, турбуйтеся про неї.

·        Ніколи не руйнуйте того, що створила природа.

·        Учіться самі і учіть свою дитину бути природі другом.

·        Не забувайте віддячувати природі добром.

·        Навчіться чути і розуміти голос природи.

·        Пояснюйте дитині значення природи в житті людини.

·        Не будьте байдужими, коли природа потребує вашої допомоги.

·        Завжди будьте прикладом для своєї дитини.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Природа – не лише джерело здоров’я і радості. Вона найбільший друг, неоцінене багатство.

Візьміть за правило: жодного дня  без замилування природними явищами.

Ø Навчіться бачити красу природи і розкривайте її дітям.

Ø Якомога частіше бувайте на лоні природи.

Ø Любіть своє природне довкілля, бережіть його.

Ø Нехай ваша рука ніколи не підніметься,  щоб знищити цю красу.

Ø Хай милосердним буде ваше серце до братів менших.

Ø Будьте добрим прикладом для дітей. Навчившись милуватися, любити і берегти природне довкілля, ваша дитина буде милосердною, доброю, співчутливою до всіх і до всього.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ НА ЩОДЕНЬ

Осінь

1.     Шановні батьки! Перебуваючи разом з дітьми на прогулянці, поспостерігайте, що шукають у траві птахи. Чому метелики літають біля квітів? Що вони роблять?. Висновки зробіть разом з дітьми: всім тваринам потрібна їжа, адже вони живі істоти.

2.     Перебуваючи разом з дітьми в парку, помилуйтеся його красою, погодуйте білочку горішками. Акцентуйте увагу дітей на тому, що вона жива істота і також хоче їсти.

3.     У теплий осінній день, перебуваючи з дітьми біля водойми, зверніть увагу дітей, яка вода в ній, чиста чи брудна? Хто мешкає у водоймі? Зверніть увагу і на те, що і рослинам і тваринам, і птахам як і людям потрібна чиста вода.

4.     Разом з дітьми уважно огляньте кімнатні рослини, які є у вас вдома. Доручіть дітям самостійно дізнатися, які з рослин більш вологолюбиві, які менш (діти про це вже знають) і полити їх.

5.     Проведіть разом з дітьми дослід: у дві склянки посадіть цибулини, але в одну налийте воду, а в іншу – ні. Далі

6.     чи спостерігайте за змінами. Висновки робіть разом з дітьми.

7.     Пересадіть зі свого городу кущ помідорів чи чорнобривців, а потім разом з дітьми спостерігайте, де довше ростиме рослина – на городі в квартирі. Чому?

8.     Перебуваючи у парку чи на присадибній ділянці зверніть увагу дітей на стан рослин. Чому зав’яли рослини на городі, квітнику? Чому опало листя? Нехай про це все розкажуть вам діти.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ НА ЩОДЕНЬ

Зима

1.     Шановні батьки! Поспостерігайте з дітьми за мешканцями акваріуму і запитайте в дітей, чому на поверхню води піднімаються молюски? Чи добре живеться рибкам в акваріумі? У разі потреби разом з дітьми замініть воду в акваріумі.

2.     Запропонуйте дітям провести невеликий дослід: де краще дихається – на вулиці, біля дороги чи в парку?. Допоможіть дітям зробити правильний висновок.

3.     Проведіть разом з дітьми невеликий дослід: вазу з квітами помістіть у прозору поліетиленову торбину і туго зав’яжіть його. Через деякий час зверніть увагу на те, що в середині торбини з’явилися крапельки води. Чому вони з’явилися? Відповідь шукайте разом з дитиною:: рослина теж дихає.

4.     Уранці, йдучи  у дитячий садок, зверніть увагу дітей на місцезнаходження сонця. Чи тепер воно так високо, як було влітку? Зверніть увагу дітей на температуру повітря. Запитайте в них, чому стало холодно. Допомагаючи дітям відповісти, поясніть положенням сонця на небі.

5.     Перебуваючи з дитиною в лісі чи в парку, запропонуйте їй знайти тих комах, яких вона зустрічала влітку. Куди вони зникли і чому? Нехай про все це вам розкажуть діти. Вони вже це знають.

6.     Перебуваючи з дитиною на прогулянці у парку, попросіть її розповісти, чому взимку рослини «сплять». З чим це пов’язано?

7.     Про залежності, які існують між неживою природою і живою, діти вже знають.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ НА ЩОДЕНЬ

Весна

1.    Шановні батьки! Перебуваючи на садибній ділянці зверніть увагу на перших комах. Чому з’явилися метелики, де вони літають? Чи потрібні рослинам метелики?

2.    Дорогою у дитячий садок зверніть увагу дітей на те, чим зайняті птахи? Де вони мешкають? Чим живляться? Яку користь приносять?

3.    Прочитайте дітям книжку Ю Дмітрієва «Про природу для великих і маленьких». Спробуйте подивитися на природу очима героїв цієї книжки.

ДИДАКТИЧНІ  ІГРИ ТА ВПРАВИ

 З ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

Барви природи

Мета: розкрити дітям різнобарв’я природи рідного краю; вчити естетично сприймати світ природи; здійснювати сенсорний та мовленнєвий розвиток засобами природи.

Матеріал: об’єкти природи на вибір вихователя.

Ігрові завдання-запитання:

·        Хто віднайде більше квітів певного кольору?

·        Хто скільки відтінків помітив у пелюстках однієї квітки (листка, неба, трави, землі та інші)?

Звуки природи

Мета:  вчити дітей прислухатися до звуків природи, пізнавати і розрізняти голоси птахів, інших явищ; розвивати фонематичний слух; виховувати бажання дотримуватися правил поведінки у природі, зокрема у лісі, висаджування птахами пташенят.

Матеріал: аудіо записи різноманітних звуків, які чути в природі

Ігрові завдання-запитання:

·        Хто як співає?

·        Упізнай співака за голосом (розпізнавання голосів птахів)

·        Чий це голос?

·        Хто більше почує різноманітних голосів у природі?

·        Про що вода співає навесні?

·        Шум зеленого гаю

Рослини нашого лісу

Мета: закріпити знання про природні багатства рідного краю, про лісові рослини своєї місцевості.

Матеріал: гілочки, листки, плоди різних лісових рослин.

Хід гри

Гра проводиться після екскурсії, збору та вивчення природничого матеріалу. Вихователь називає рослини. Дитина, у якої є плід чи листок цієї рослини, розповідає все, що знає про неї. Інші діти можуть доповнювати.

Гра завершується загадуванням та відгадуванням загадок про рослини лісу,  дидактичними вправами «Що було б, якби в лісі зникли всі дерева?», «Що було б, якщо кожна дитина нашої групи разом з батьками зламали б для себе по одній гілочці берези і вирубали б по одній ялинці?»

Примітка: аналогічно можна проводити дидактичні ігри про рослини саду, городу, поля.

Хто літає

Мета: закріпити вміння дітей класифікувати комах за способом їхнього пересування: збагатити знання про характерні особливості комах.

Матеріал: картки із зображенням різних комах

Хід гри

Варіант 1. Вихователь розкладає на столі картки із зображенням різних комах. За його сигналом двоє дітей відбирають картки із зображенням комах, які літають (метелики, бабки, комарі та ін), повзають (мурахи, жуки, мухи), стрибають (коники). Завдання дається на час. Перемагає той, хто швидше згрупує й виконає завдання.

Варіант ІІ У кожної дитини на столі лежить картки-ілюстрації. Педагог показує одну з картинок і пропонує дітям підняти свої картки із зображенням комах, які а) літають; б) повзають; в) стрибають.

Хто де живе і що їсть

Мета: закріпити знання про тварин, їхній спосіб поведінки, харчування; викликати бажання турбуватися про них.

Матеріал: картинки із зображенням тварин, кружечки для оцінки відповідей дітей.

Правило. Перемагає той, у кого найбільше кружечків.

Хід гри.

Педагог показує картинку із зображенням тварини і запитує: «Хто це, де живе, що їсть?». За правильну відповідь роздає кружечки. У кінці проводить підрахунок кружечків у кожної дитини. Ставить запитання: Як би ви допомогли тваринам, особливо взимку?

Мої друзі

Мета: закріпити знання дітей про домашніх тварин, їхні зовнішні ознаки, чим харчуються; виховувати гуманне ставлення до них.

Матеріал: іграшки чи великі картинки із зображенням свійських тварин та маленькі картинки, на яких намальовано різний корм.

Ігрове завдання. Нагодувати своїх друзів-птахів.

Правила гри. Вибрати корм для певної тварини.

Хід гри

Варіант І. Перед грою прочитати дітям вірші, загадки про тварин та їхнє харчування. Під картинками тварин розкладають картинки із зображенням різних кормів, які не завжди збігаються з харчуванням певної тварини. Діти обирають відповідний корм для тварини.

Варіант ІІ. Дітей об’єднують у дві групи: одні зображають тварин, інші прагнуть піднести корм. Якщо корм підходить цій тварині, вона дякує за годівлю

Хто більше назве

Мета: закріпити знання дітей про диких та свійських тварин; виховувати бажання допомагати іншим.

Матеріал: картинки із зображенням диких та свійських тварин

Правила. Не повторювати вже названих тварин. Перемагає той, хто найбільше назве тварин і збере найбільшу кількість фішок.

Хід гри. Дітям показують картинки із зображенням свійських та диких тварин. Вони називають тварину і ознаки, що її характеризують.

Пантоміма-імпровізація

Телепередача «У світі тварин». Усі сідають як для передачі. Ведучий викликає дітей, які відтворюють, імітують рухи певної названої тварини, вибраної для цієї гри. Всі інші доповнюють цікавою інформацією, коментують і оцінюють дії тих, хто зображує тварин.

Примітка. Доцільно використовувати назви тварин, занесених до Червоної книги.

Ігри-медитації

Завдання: Уяви себе квіткою (ромашкою, конвалією та ін.), пташкою, метеликом, хмаркою, дощиком, деревом та ін. Розкажи про свої дії, вибери лінію поведінки в цій ролі. Чи хотілося б тобі, щоб тебе топтали, рвали, просто знищили.

Ігри-порівняння

Чим схожі і чим різняться кролик і кішка? Що спільного і відмінного у кішки і кошеняти? Що спільного у кішки з тигром?

Яка відмінність між білкою і кішкою? У чому їх схожість? Чим схожі кінь і корова? Що у них відмінного.

Примітка: матеріалом для такого типу ігор можуть бути слугувати будь-які тварини, рослини.

Екологічні ланцюжки

Що раніше, а що потім? Дітям роздають по чотири малюнки: а) кущик суниці без квітів і плодів, з квітами, із зеленими ягідками, зі спілими.

Завдання. Викласти малюнки у логічній послідовності.

б) сонце, дощ, квітка, квітковий пилок, ягідка (плід, зерно та ін.)

Завдання. Викласти малюнки у логічній послідовності.

Коли це буває?

Учасникам гри роздають картинки (не менше 3-4) із зображенням сезонних явищ як у різні пори року, так і в межах однієї пори, але в різні періоди (наприклад, осінь рання, середня, пізня).

Завдання. Розкласти картинки у певній послідовності відповідно до вказівки вихователя.

До прикладу, скласти у певній послідовності картинки, що характеризують весну або різні періоди весни

Ігри-запитання

Дайте відповіді

ü Куди зникають на зиму жаби?

ü Де раки зимують?

ü Який дикий звір любить малину?

ü Яка лісова тварина сушить собі гриби на зиму?

ü Чиї пташенята не знають своєї матері?

ü Що стає з бджолою після того, як вона вжалить?

ü Яку користь приносить людині синички взимку?

ü Навесні чи влітку цвіте бузок?

ü Чому граки ходять по полю слідом за орачами?

ü Куди повернута голівка соняха опівдні?

ü Чому деякі квіти (наприклад кульбаба, мокрець та ін.) у різний час і в різну погоду розкривають і закривають свої пелюстки?

Що для чого?

ü Для чого люди садять квіти?

ü Чому треба поливати їх?

ü Чому треба берегти квіти?

Я і не я

Мета: визначити рівень знань дітей про поведінку в природі. Вихователь запитує, намагаючись «підловити» дітей, які на кожне запитання відповідають «Я» або «НЕ Я». Хто грядку копав? Хто дерево садив? Хто квіти зламав? Хто пташку у лісі злякав? Хто годівничку робив?

Небилиці

У верблюда є долоні. З дивом цим ви не знайомі? Скільки крил у бегемота? Пальців на ногах ґнота?Тигр копита гарні має, скільки їх? Ніхто не знає? А в оленя лікті є, Що ви знаєте про це? Скільки гострих колючок? Замість пір’я у качок? Скільки рогів зебра має, Хтось із вас напевно знає? А в жирафа є горби. Скільки їх? Мерщій скажи. Жаба вуса розпустила. Вам знайоме таке диво?

Буває-не буває

Мета: виявити рівень засвоєння природничих знань дітьми та їх вміння орієнтуватися у явищах природи.

Матеріал: словесні тексти, слова, речення про природу.

Правило: діти уважно стежать за словами вихователя.

Хід гри.

Повідомлення вихователя. «Я розповім вам, якою буває погода, чим займаються діти і дорослі, а ви повинні уважно слухати і відповісти, чи буває так, чи не буває,  а якщо буває, то у яку пору року.

Наприклад:

ü Випало багато снігу, і зацвіли проліски.

ü Хлопчик поїхав на лижах збирати суниці.

ü У саду цвітуть троянди, а двірник замітає сніг на вулиці.

ü Падає жовте листя, а діти йдуть до школи.

ü Випало багато снігу, а діти взяли санчата і пішли кататися з гірки.

ü На деревах розпускаються бруньки, цвітуть квіти. Готуються відлітати у теплі краї.

ü Хлопчик був у лісі і бачив у норі півня

Відгадай, що де росте

Мета: уточнити назви рослин і місце їх поширення, розвивати увагу, кмітливість, пам'ять, бережне ставлення до рослин.

Хід гри.

Діти стоять у колі. Вихователь (або дитина) кидає кому-небудь м’яч, називаючи при цьому місце, де  росте та чи інша рослина (сад, город, поле, луг). Той, хто спіймає м’яч, має назвати відповідну рослину

Листки, квітки, плоди

Мета: вчити дітей активно застосовувати знання про рослини; виховувати такі якості як взаємодопомога, доброзичливість, витримку (щоб не зривали незрілі плоди)

Матеріал: картинки листя, плоди, квіти, таблиці. Завдання: виростити квітку чи плід.

Правило: добирати плоди до листя, квіток, або навпаки

Хід гри

Варіант І. На демонстраційному фланелеграфі викладають дві гілки: на одній плоди (квіти) і листя однієї рослини, а на другій – плоди і листя різних рослин, наприклад, листя аргусу та плоди вишні. Чи дозріють ці плоди (розквітнуть квіти) і навпаки? Охочі виправляють помилку – до листків добирають потрібні плоди, квіти.

Варіант ІІ. На гілці з листям різні плоди, квіти, лише один з них розміщений правильно. Завдання – замінити помилково вирощені плоди (квіти) правильними.

Живе-неживе

Мета: навчити розрізняти об’єкти та явища живої та неживої природи.

Дітям називають об’єкти та явища природи і пропонують визначити належність до певної групи.

Наприклад: вода, мак, каміння, грім, зірки, соняшник та ін.

Літає, ходить, повзає, плаває

Мета: закріпити знання про спосіб життя об’єктів природи. Вихователь називає (показує) малюнки, або зосереджує увагу на об’єктах природи, пропонує визначити спосіб їх існування

У лісі ( в лісі, у полі, в саду, на городі)

Мета: закріпити знання про рослини поля, лісу, саду, городу, лугу. Використовуючи предметні картинки (або наявні об’єкти), пропонується згрупувати рослини за місцем їх поширення.

Примітка: другий дорослий називає об’єкти природи, а вихованці діють відповідно до завдань гри.

Дорослий може кинути м’яч дитині, яка має відповідати. Доцільно буде використати фішки для активізації дітей. У кінці гри обов’язково наголосити на бережному ставленні до об’єктів природи

Збережи нас

Мета: закріпити знання про деякі рослини і тварини,  занесені до Червоної книги.

Матеріал: малюнок із зображенням лісу, галявини, неба; площинні зображення тварин і рослин, занесених до Червоної книги, Червона книга природи.

Ігрове завдання: за складами позначеними різним кольором на малюнку, прочитати назви рослин,  тварин, птахів, занесених до Червоної книги.

Проблемні запитання:

ü Чи можна по слідах тварин дізнатися, хто ходив по піску?

ü Хто як їжу здобуває?

ü Чому птахів називають нашими друзями?

ü Як можна допомогти птахам взимку? Чому навесні плаче зламана гілка? Чому квітка тюльпана під кущем менша і розквітає пізніше, ніж та, що росте посеред квітника на сонці?

ü Що допомагає рибам так швидко плавати у воді?

ü Навіщо зайчикові біла шубка?

ü Хто як одягається?

ü Хто яку оселю собі будує?

ü Хто кому потрібен?

ü Хто як до зими готується?

Завдання 1

Закінчити оповідання

Одного разу зібралися комахи на лісовій галявині і стали пояснювати одна одній, хто як зиму проводить. Бабка-кропивниця сказала: «Я зимуватиму під дахом старого будинку. Та є тепла і запашна щілина»

Вихователь. Розкажіть, де будуть зимувати мурахи, бджілки, гусінь, жуки. Чи потрібна комахам наша допомога? Чим ви можете допомогти?

Завдання 2

Знайдіть змістову помилку в оповіданні.

Жили два метелики. Разом вони літали на луг, розгойдувалися на великих квітках, пили ранкові роси. Але, одного разу метелик не знайшов своєї подружки. «Мабуть , вона захворіла. – вирішив метелик – треба провідати хвору подругу та принести їй смачну їжу Напевно, захоплю їй гостинця – тлю чи муху» Зрадів метелик такому рішенню й полетів до подруги. Помилка: метелики не їдять мух,  вони п’ють квітковий сік.

ІГРИ ЕКОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ

Знайдіть помилку у художника

На великому аркуші паперу малюнки, у яких навмисне допущена помилка. Наприклад: кіт гризе горіхи, білка ловить мишей, півень купається у воді, у зайця довгий хвіст, борсук виліз на дерево, хом’як сидить на болоті тощо.

Гравці мають знайти помилки і пояснити їх

Хто швидше

Гравці об’єднуються у дві команди. Вихователь демонструє перед ними по черзі справжні або намальовані лікарські рослини. Завдання – назвати швидко  і правильно лікарську рослину. Перемагає команда, яка швидко і правильно назве лікарську рослину. За кожну правильну відповідь  - 1 бал.

Природні фарби

Матеріал: палітра для кожного

 У грі беруть участь окремі діти. На заздалегідь приготовлену палітру (вирізати з паперу зменшений варіант палітри, центральну частину якої змащуємо клеєм). Кожен учасник ліпить шматочки природного матеріалу (кора, листя, насіння, солома тощо) так, щоб шкала кольорів була якнайбагатшою. Доцільно повторювати «палітри» в різних природних середовищах (ліс, місто, садок) і в різні пори року.

Лісова стежина

Дорослий заздалегідь розробляє екскурсійні маршрути, визначає всі етапи (станції). Щоб гра-екскурсія була цікавою, кількість маршрутів не має бути більшою шести.

Перед початком гри діти одержують маршрутні листи і вирушають на екскурсію з вихователем. На етапах-станціях дітей зустрічають інструктори, які ведуть бесіду з дітками, діляться з ними своїми знаннями, відповідають на їхні запитання.

Зміст екозупинок

1.     «Мішаний ліс». Які дерева, кущі, трави ростуть у цьому лісі?

Чому його називають мішаним? Про все це діти дізнаються від своїх інструкторів, а самі вони знаходять найкраще дерево, пригадують вірші і загадки про ліс.

2.     «Мурашник». На цій зупинці діти з’ясовують чимало нового і цікавого про мурашок, їхнє значення для лісу. Діти беруть мурашник під свою охорону.

3.     «Хвойні дерева». Інструктор розповідає про значення лісу в житті людини, про пригоди соснової шишки та її цілющі властивості. Діти пригадують вірші, розповіді, казки про сосну, назви картин і прізвища художників, на полотнах яких намальоване це дерево.

4.     «Наші пернаті друзі». Розмову про роль птахів у житті лісу доцільно провести біля «дятлової кухні».

Гра-екскурсія завершується невеликою вікториною про ліс і його мешканців.

Гра-мандрівка

Старт гри може проходити у театралізованій формі. Наприклад, лісовий цар «Дубовик» може запросити дітей до казкового лісу. На шляху дітям трапляються різноманітні перешкоди, які потрібно подолати. Кожен наступний ігровий етап приймає тільки тих дітей, які виконали завдання на попередніх етапах.

Усіх дітей, які подолали перешкоди, лісовий цар зустрічає на галявині з пирогом. Розробляючи маршрути, не треба захоплюватися  далекими відстанями і важко прохідними стежками, оскільки діти швидко стомляться і втратять цікавість до гри.

Прилетіли птахи

Вихователь попереджає дітей, що називатиме лише пташок, а якщо помилиться, треба стукати ногами або хлопати в долоні.

Починаємо! Прилетіли граки, синички, жуки, ластівки, ховрашки, макарони (Діти тупочуть і плескають)

Яка тут помилка?

Прилетіли голуби, синиці, солов’ї, граки, стрижі, комарі, зозулі. (Діти тупочуть і плескають).

Яка тут помилка?

Діти продовжують гру самостійно. Можна розповісти про осілих і перелітних птахів.

Павутинка

Дидактичні завдання. Вихователь розподіляє ролі, кожній дитині прикріплює таблички з відповідним малюнком. Діти стають у коло. Один з них тримає клубок ниток і розпочинає гру: «Я липа, мені потрібне сонце». Далі продовжують почергово: «Сонце нагріває повітря», «Повітрям дихає білочка», «Білочка їсть горішки ліщини», «На ліщині живуть комахи», «Комах їдять жаби», «Жаб їдять лелеки», «Лелеки приносять користь людям», «Людям потрібно сонце».

Підсумок: у природі існують взаємозв’язки, а їх вивчає наука екологія.

Жива й нежива природа

Ви вже знаєте, що всю природу поділяють на живу і неживу. Переходимо до гри. Я називаю предмети природи, а ви відповідаєте сигнальними картками: «Ж» чи «Н». Приклад: джміль, земля, місяць, метелик, горобець, глина, кролик, пісок, лелека, яблуня, амінь, бджола, сонце, небо, пес, осика, мурашка, м’ята.

Добре чи погано

Ø Наші предки обожнювали природу і берегли її. Це добре чи погано?

Ø Раніше, коли гинула якась тварина, її обов’язково закопували. Це добре чи погано?

Ø Мінеральні добрива та отрутохімікати весняними та дощовими водами змиваються в річки й озера. Це добре чи погано?

Ø Заводи і фабрики викидають у повітря та грунт отруйні відходи виробництва. Це добре чи погано?

Ø У місті є чудовий парк. В ньому багато дерев та кущів. Це добре чи погано?

Ø Ми граємось у дворі. Тут чисто і затишно, бо мешканці стежать за чистотою. Це добре чи погано?

Ø Багато людей живе на березі великих річок. А у нашому місті  протікає маленька річка Молочна. Вода в ній чиста. В ній можна купатися. Це добре чи погано?

Відгадай за запахом

Дидактичне завдання. Заздалегідь готуються невеличкі лікарські рослини, які мають своєрідний запах (м’ята, ромашка, звіробій, меліса, липа, чебрець та ін.). Гравцям зав’язують очі й пропонують, понюхавши рослину, назвати її.

Коли це буває

Дидактичне завдання. Кожна дитина отримує чи вибирає самостійно половинку картинки із зображенням дерева. Об’єднавшись у групи по двоє літи виконують спільне завдання. Скласти картинку, розповісти про дерево, його охорону.

Обладнання: картки з зображенням дерев, кожна у різні пори року, картки, розрізані навпіл.

Посади клумбу

Дидактичне завдання. У грі беруть участь 5-10 дітей. Кожний гравець обирає квітку (в пелюстках є цифра), її треба посадити тільки тоді, коли прийде його черга. Обладнання: набірне полотно (клумба)

Квіти: мак – 1; волошка – 2; пролісок – 3; троянда – 4; фіалка – 5; конвалія – 6; барвінок – 7; мальва – 8; кульбаба – 9; ромашка – 10.

Знайди своє дерево

Вихователь. «На попередньому занятті ми вивчали, які дерева ростуть на території дитячого садка». Вихователь роздає кожній дитині листочки, або плоди знайомих дерев і пропонує пограти у гру «Хто швидше знайде своє дерево». За сигналом вихователя діти відшукують на ділянці своє дерево. Вихователь відмічає дітей, які швидше виконали завдання, а потім міняє листочки, які є у дітей. Гру повторюють тричі.

Хто де живе

Дидактичне завдання. Дитина отримує пейзаж лісу, річки, неба та картинки із зображенням птахів, риб, комах, звірів. Завдання: розмістити, хто  де живе.

Горобчики

Дидактичне завдання. Гравці називають себе рослинами, або деревами. Наприклад, яблуня, дуб, тополя, груша і т.п. Ведучий починає гру «Цінь, цвірінь, сидів горобчик на малині, полетів на яблуню». Яблуня підхоплює: «Цінь, цвірінь, сидів горобчик на яблуні, полетів на…» і т.д.

Вказівки до гри. Мінімальна кількість - 4. Розмову вести чітко, швидко, за зволікання і неуважність береться фант. Потім фанти розігруються.

Як тварини грають у квача

Дидактичне завдання. Гравці об’єднуються у дві команди і стають шеренгами навпроти один одного на відстані 3-4 метри. За командою група тварин тікає, а друга наздоганяє їх. Вони повинні рухатися по особливому, як тварини. За кожного спійманого гравця команда отримує 1 бал. При повторі гри діти міняються ролями. Перемагає команда,  яка першою набрала певну кількість балів. Зауваження: хто неправильно імітує рухи тварин, поспішає, виконує їх несумлінно вибуває з гри.

У зоопарку

Дидактичне завдання.  Діти об’єднуються у дві команди і шикуються у дві шеренги, від стань між якими 3-10 кроків. Гравці кожної команди почергово зображують певну тварину за допомогою різноманітних рухів, жестів, міміки.  Суперники мають відгадати, про яку тварину йдеться. Як тільки розсекречено, одна команда втікає, а друга наздоганяє. Впіймані переходять на бік суперників. Потім команди міняються ролями і гра триває. Перемагає команда, яка має найбільше спійманих.

Знайди своє помешкання

Дидактичне завдання. Кожен з гравців отримує назву певної рослини чи тварини різних природних угрупувань (лісу, поля, саду, лук, водойми і т.д.) Кілька з них, що стоять на відстані 10-12 м від дітей, за кілька метрів одне від одного, за командою вихователя показують назву цих угруповань, а діти, які стоять у ряд, біжать туди, де їхня рослина чи тварина зустрічається у природі. Перемагає команда, гравці якої перебіжать і візьмуться  за руки.

 Відгадай, хто це

Вихователь пропонує дітям прослухати запис  звуків голосів тварин і птахів, в діти повинні відгадати, хто це.

Мета: закріпити назви птахів і тварин та вміти групувати тварин і птахів (свійські і дикі).

Ходить звук рядами

Дидактичне завдання. Група дітей (під музику) рухається по колу. Ведучий у середині кола рухається у протилежному напрямку. Він промовляє слова: «Ходить звук поміж рядами. Дружити хоче з вами. Кого за руку візьме, той птаха назве». Ведучий торкається дитини і промовляє звук, наприклад «С». Дитина повинна назвати птаха на заданий звук.

Примітка. Слова «птаха» можна замінити на звіра, комаху, кущ, дерево. Звуки також можна називати різні

Відгадай правило

Дидактичне завдання. Закріпити вміння дітей співвідносити зображені на малюнках вчинки з відомими їм правилами.

Обладнання: відповідні малюнки до правил

1.     Не зривай квіти.

2.     Не лови бабок, метеликів.

3.     Не ламай гілки дерев, кущів.

4.     Не руйнуй мурашників.

5.     Не чіпай пташиних гнізд.

        Хто краще запам’ятав

Дидактичне завдання. Уточнити екологічні знання дітей про взаємозв’язки між об’єктами природи; закріпити знання про птахів, природоохоронні переконання дітей.

Хід гри

Розповідь вихователя про користь птахів.

Читання вірша К. Приходько «Лісова бригада»

В лісі сталася біда –

Гусінь листя об їда:

І на дубі, і на клені,

І на ясені зеленім.

Солов’ї, шпаки, синиці

Вмить злетілись, як годиться.

І давай сурмить тривогу:

- Гей, пташки! На допомогу!

Діти мають назвати дерева, що постраждали від шкідників та птахів, які врятували ці дерева. Зробити висновок про користь, яку вони приносить деревам; встановити причино-наслідковий зв'язок. Хто правильно відповість – отримає фішку. Перемагає той, хто отримав більше фішок.

Допоможіть кожному потрапити до дому

Дидактичне завдання. Грають двоє дітей, чи дві команди. Вони отримують картинки з зображенням тварин та їх помешкання. За сигналом потрібно правильно розкласти картинку тварини, а напроти – її помешкання. Перемагає той, хто правильно і швидко отримав завдання.

Обладнання: два комплекти малюнків (тварини, житло).

З якої квітки бджілка зібрала мед?

Дидактичне завдання. У грі бере участь довільна кількість дітей. Кожен отримує «Бджілку з відеречком», на якому написана літера. За сигналом потрібно правильно посадити бджілку на квітку, з якої вона збере мед, тобто на квітку, назва якої розпочинається з цієї літери

За якими звуками розпізнаємо цих тварин?

Дидактичне завдання. На дошці виставлено картинки із зображення тварин. Вихователь називає: каркає, кукурікає, шипить, гавкає, гарчить, реве, мукає, кумкає, кухає, рохкає. Відповідно до сказаного, дитина, яка знає, бере картинку і показує дітям зі звуком цієї тварини.

Поле чудес

Правила гри. Черговий гравець крутить стрілку, що вмонтована в цент диска, за принципом дзиги. Сектор, на якому вона зупиняється визначає подальші дії гравця. Ігрові завдання він розв’язуватиме в тому разі, якщо стрілка зупиниться на будь-якому секторі.

Карта – характеристика педагогічної технології

1.     Проблема Формування екологічної культури через використання екологічної стежини.

2.     Мета технології - реалізації пізнавальних, розвивальних, естетичних, оздоровчих завдань у роботі з дітьми.

3.     Суть технології - екологічна стежина допомагає будувати стійку логічну систему в екологічному вихованні дітей, подавати їм якнайбільше знань, формувати цілісні уявлення про чудовий світ природи, краще зрозуміти взаємозв’язки та взаємозалежності.

4.     Прогнозований результат нововведення  - підвищення рівня екологічної культури дошкільників

5.     Класифікація технології у сфері застосування -  методика

6.     Інноватор – педагоги груп № 3,4,6,7,8,9,10

7.     Нововведення пройшло стадії:

1)    Формування ідеї;

2)    Формування мети;

3)    Розроблення;

4)     Освоєння на стадії дослідного впровадження або експерименту;

5)    Розповсюдження

8.     Нововведення пройшло експериментальну перевірку - багаторазову

9.     Характер інноваційного процесу - констатувальний,  уточнювальний, формувальний.

Карта – характеристика педагогічної технології

1.     Проблема Упровадження «Уроків мислення та милування» у природі за В. Сухомлинським.

2.     Мета технології – реалізація пізнавальних, розвивальних, естетичних завдань.

3.     Суть інновації – використання уроків мислення та милування у природі в роботі з дошкільниками та їх вплив на розвиток дитини.

4.     Прогнозований результат нововведення – виховання бережного ставлення до природи, любові до Батьківщини, рідного краю, виховання гуманних почуттів.

5.     Класифікація технології у сфері застосування  - методика

6.     Інноватор – Краснова Т.О., Овчинникова Г.Ю., Пашніна О.В., Кузнецова Н.З.

7.     Нововведення пройшло стадії:

Формування ідеї;

Формування мети;

Розроблення;

Освоєння на стадії дослідного впровадження або експерименту.

8       Нововведення пройшло експериментальну перевірку - багаторазову

9       Характер інноваційного процесу - констатувальний,  уточню вальний, формувальний.

Карта – характеристика педагогічної технології

1.     Проблема  Формування екологічної культури засобами діалогу в природі.

2.     Мета технології  - ознайомлення дошкільників з живою та неживою природою.

3.     Суть технології – ефективна технологія формування природничо-екологічної компетенції дошкільників засобами діалогу в природі, навчання зв’язного мовлення, використання комунікативних еталонів відповідно до ситуації.

4.     Прогнозований результат нововведення  - підвищення рівня екологічної культури дошкільників, розвиток мовлення.

5.     Класифікація технології у сфері застосування -  методика.

6.     Інноватор – Краснова Т.О., Пашніна О.В., Прозорова Л.А., Кособокова Л.П.

7.     Нововведення пройшло стадії:

Формування ідеї;

Формування мети;

Розроблення

8.     Нововведення пройшло експериментальну перевірку - одноразову

9.     Характер інноваційного процесу - констатувальний,  уточнювальний, формувальний.

Карта – характеристика педагогічної технології

1.     Проблема Формування екологічної культури засобами  екологічної казки Г. Біленька

2.     Мета технології – реалізація пізнавальних, розвивальних, естетичних завдань.

3.     Суть інновації – авторська казка, в основі якої лежать наукові факти дає багатий матеріал для виховання у дітей пізнавальних інтересів, спостережливості та допитливості. Вона ставить перед дітьми нові запитання, спонукає приглядатися до навколишньої природи. У процесі формування екологічної культури дошкільників доцільно використовувати казки про природу, що мають наукову основу: реальна інформація про живі організми, їхні потреби, зв’язки між собою і середовищем існування, про цінність природи і вплив діяльності людини на неї.

4.     Прогнозований результат нововведення  - підвищення рівня пізнавальної активності дітей, розвиток творчих здібностей, формування основ екологічної культури дошкільників.

5.     Класифікація технології у сфері застосування  - методика.

6.     Інноватор – Піпенко О.І.

7.     Нововведення пройшло стадії:

Формування ідеї;

Формування мети;

Розроблення;

Освоєння на стадії дослідного впровадження або експерименту.

8)    Нововведення пройшло експериментальну перевірку – багаторазову.

9)     Характер інноваційного процесу – констатувальний,  уточню вальний, формувальний.

Карта – характеристика педагогічної технології

1.     Проблема Формування естетичного ставлення до природи засобами мистецтва.

2.      Мета технології – реалізація пізнавальних, розвивальних, естетичних завдань.

3.     Суть інновації – формування екологічної культури дошкільників засобами мистецтва сприяє розширенню наукового кругозору, виховує у дітей емоційну культуру сприйняття дійсності і культуру поведінки, розкриває можливості освоєння природного світу, привчає дітей уважно вдивлятися і оцінювати об'єкти природи, бачити естетичну цінність і значення тих або інших явищ навколишнього середовища для духовного життя людини. Естетико-екологічна освіта дозволяє сформувати у дітей певні емоції, уявлення, знання, поняття, переконання і т.д., що збагачують і розвивають у кожної дитини індивідуальний образ світу, який є невід'ємним складником екологічної культури.

4.     Прогнозований результат нововведення  - формування у дошкільників чуття краси в різних її проявах, ціннісного ставлення до змісту світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування художньо-продуктивних навичок, підвищення рівня екологічної культури.

5.     Класифікація технології у сфері застосування  - методика.

6.     Інноватор – Овчинникова Г.Ю.

7.     Нововведення пройшло стадії:

Формування ідеї;

Формування мети;

Розроблення;

 Освоєння на стадії дослідного впровадження або експерименту.

8.     Нововведення пройшло експериментальну перевірку – багаторазову.

9.      Характер інноваційного процесу – констатувальний,  уточню вальний, формувальний.

Карта – характеристика педагогічної технології

1.     Проблема – Формування екологічної культури засобами театру.

2.     Мета технології –  ознайомлення дітей з елементарними екологічними уявленнями через театралізовані ігри.

3.     Суть інновації – формування екологічної свідомості та загальнолюдських моральних цінностей засобами театру. Використовують вірші, пісні, танці, зміст яких спрямований на природоохоронну діяльність.

4.     Прогнозований результат нововведення – формування екологічного світогляду, набуття досвіду етичної поведінки, розвиток творчих здібностей, залучення дітей до природоохоронної діяльності. Класифікація технології у сфері застосування  - методика.

5.     Інноватор –Прозорова Л.А., Антоняк Т.В., Лиходіт В.О.

6.     Нововведення пройшло стадії:

Формування ідеї;

Формування мети;

Розроблення;

Освоєння на стадії дослідного впровадження або експерименту.

7.     Нововведення пройшло експериментальну перевірку – багаторазову.

8.      Характер інноваційного процесу – констатувальний,  уточню вальний, формувальний.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дошкільнятам про світ природи: старший дошкільний вік: навч.- метод. посіб. / Г.В.Бєлєнька, Т.С.Науменко, О.А.Половіна. – К.: Генеза, 2013 – 112с. (репозиторій)

 2. Горопаха Н.М. Виховання екологічної культури дітей. Рівне - 2001.

3. Лисенко Н.В. Теорія і практика екологічної освіти: дошкільник- педагог. Начально-методичний посібник для ВНЗ. - К.: Видавничий дім «Слово», 2009. - 400 с.

4. Плохій З. П. Формування у дітей дошкільного віку екологічної культури (теоретичні та методичні аспекти) [Текст] : монографія / З. П. Плохій ; Ін-т пробл. виховання НАПН України. - К. : Персонал, 2010. - 319 с. : табл.

5. Половіна О. До проблеми спілкування дітей та дорослих: забезпечення екології дитинства. / О.Половіна. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. 27 кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші. – Умань: ПП Жовтий О.О., 2012. – Випуск 42. – Ч.1. – С. 138-146. (репозиторій)

Додаткова література:

1.     Вашак О.О. Екологічне виховання дошкільників на засадах етнопедагогіки: навчально-методичний посібник для студентів спеціальності 7.010101 – «Дошкільна освіта», вихователів, методистів та завідувачів дошкільних навчальних закладів. – Полтава, 2009. – 116 с.

2.     Глухова Н.Є. Гамаюнова І.Г. та ін. У злагоді з природою (освітньо-виховна робота на екологічній стежині в дошкільному навчальному закладі) / Методичні рекомендації для вихователів дошкільних навчальних закладів. - К.:2006 - Є. 4-18.

3.      Грицишина Т. Маленькі туристи. Краєзнавство, туризм у ДНЗ / Упорядник Т.Вороніна. – К.: Редакція загально педагогічної газети, 2004. – 128 с. – (Б-ка «Шк. світу»).

4.      Николаева С.Н. Теория и методика экологического образованя детей:Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. завед. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 336 с.

5.      Половіна О.А. Формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи в процесі ознайомлення з пейзажним живописом. Розвиток дитини-дошкільника: сучасні підходи та освітні технології: Монографія / [Г.В.Бєлєнька, Н.М.Голота, А.М.Гончаренко та ін.]; за ред. І.І.Загарницької. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. – С. 191- 226. (репозиторій)

6.      Природа рідного міста (екологічний путівник дошколярика). / Упорядники Глухова Н.Є., Гончаренко A.M. К.: ТОВ «Агентство 128 с. 7. Деребо С.Д. Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология. Ростов-на-Дону: Издательство «Феникс», 1996, - С.259-267.